Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 18, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Листопад 2016 11:06

Котельні топитимемо зарплатами, субсидіями і розстрочками

Rate this item
(0 votes)

Як пе­ре­жи­ти зи­му — чи ви­ста­чить енер­го­но­сі­їв, чим за­пла­ти­ти за теп­ло? Ни­ні цим пе­ре­ймаю­ть­ся і у ви­со­ких влад­них ка­бі­не­тах на пе­чер­ських па­гор­бах, і на скром­них кух­нях у хру­щов­ках. Од­ні за­спо­ко­юють, ін­ші па­ні­ку­ють.
Од­нак в усіх проб­лем хоч від­бав­ляй, а шля­хів роз­в’язан­ня — об­маль. Осо­бли­во як­що са­ни не бу­ли під­го­тов­ле­ні вліт­ку. Чи не то­му в кіль­кох ре­гіо­нах (на Дніп­ро­пет­ров­щи­ні, Херсон­щи­ні, у Ми­ко­ла­єві) на­віть роз­по­ча­ти опа­лю­валь­ний се­зон не змог­ли. У шко­лах та дит­сад­ках теп­ло ви­яви­ло­ся де­фі­ци­том і во­ни якийсь час не пра­цю­ва­ли.

У сто­ли­ці — як на пе­ри­фе­рії
Не винятком стала й столиця: тепломережі у житловому секторі запрацювали із запізненням, а після підключення траплялося до сотні аварій на добу. Наприкінці холодного жовтня до 300 багатоповерхівок були позбавлені тепла, а в частині будинків батареї ледве теплі. Пояснення всьому цьому є: непідготовленість до опалювального сезону через блокування рахунків ПАТ «Київенерго» — теплового монополіста столиці, який належить донецькому олігархові Рінату Ахметову.
Рахунки компанії заарештували ще на початку літа через борги компанії за енергоносії перед НАК «Нафтогаз України». Та у відповідь майже припинила лагодити мережі та ставити теплові лічильники в будинки. Такому стану речей нібито є ще одне пояснення: «Київенерго» в січні-вересні 2016 року збільшила чистий збиток порівняно з аналогічним періодом 2015 року на 75,5%, довівши його до 1,421 млрд грн з 809,7 млн. І хоча згідно зі звітом чистий дохід компанії від реалізації продукції збільшився за цей час з 11925 млрд грн до 14394 млрд, чомусь за 9 місяців вона отримала 774,9 млн грн валового збитку проти 328,7 млн валового прибутку.
Розібратися у цій бухгалтерії повинні фахівці, адже там гроші, сплачені киянами за комунальні послуги. Скільки і на що їх витрачали, що за борги перед «Нафтогазом» і чи має місто зі свого бюджету допомагати монополісту пройти зиму? На ці та багато інших запитань давно треба було знайти відповідь.
Однак про все по порядку. Борги перед «Нафтогазом» є не лише у «Київенерго», а ще у понад 100 теплопостачальних компаній. Їхні рахунки також тривалий час заблоковано. Тож у проблеми масштабні обсяги. Проте за неї ціле літо ніхто не брався. І лише 20 жовтня Верховна Рада розглянула і схвалила в першому читанні урядовий законопроект щодо реструктуризації боргів теплокомуненерго перед «Нафтогазом».
Але в Асоціації міст України вважають, що схвалення цього законопроекту не вирішує проблем, які призводять до утворення заборгованості комунальних підприємств за спожитий природний газ перед енергопостачальними компаніями, а лише ліквідовує наслідки тарифної політики держави.
Та й чи ліквідує? Адже за день до голосування за цей законопроект уряд 19 жовтня схвалив постанову «Про зменшення фінансового навантаження на споживачів в оплаті за послуги централізованого опалення шляхом створення умов для отримання розстрочки на оплату за послугу з централізованого опалення». Йдеться про так звану розстрочку, яка нібито може зменшити комунальний тягар, розтягнувши його з опалювального сезону на весь рік.

 

З роз­строч­кою по­лег­шає?
Скористатися комунальною розстрочкою зможуть уже в листопаді ті громадяни, які не мають права на субсидію або з якихось причин не можуть її отримати. Таких родин в Україні близько шести мільйонів. Тож ті з них, хто забажає скористатися розстрочкою, мусять звернутися з письмовою заявою до надавача послуги з централізованого опалення. І починаючи з дати подання заяви щомісяця протягом опалювального періоду теплокомунальне підприємство виставлятиме їм рахунок, на 50% менший від нарахованої суми. Решту споживач погашатиме протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами.
Жодних проблем не має бути, запевняють ініціатори нововведення. Адже у платіжному документі буде графа для зазначення оплати 50% від нарахованої суми за централізоване постачання тепла протягом опалювального періоду, і графа для розрахованої і розподіленої рівними частинами суми протягом кожного місяця міжопалювального періоду. До того ж ніяких додаткових витрат не буде: ні комісій, ні відсотків, ні пені чи штрафних санкцій з боку теплопостачальних компаній.
Але весь цей нехитрий механізм, який не допоможе знизити тарифи, а лише продовжить їх на триваліший час, запрацює тільки за умови внесення змін до чотирьох постанов Кабміну. А якщо запрацює, то може зрикошетити в інший бік, спричинивши для ЖКГ значні труднощі. Так, зокрема, вважає директор Аналітично-дослідного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
У розмові з нашим кореспондентом він заявив, що рішення Кабміну про розстрочку призведе до того, що підприємства отримають лише половину плати за тепло, а другу взяти буде ніде. Доведеться або передбачити ці кошти в державному бюджеті, або йти в банк і брати там кредит під 20% річних.
Жоден із цих варіантів нереальний. Тому комунальники почнуть економити: недогрівати теплоносій, перекривати гарячу воду, не підкачувати на верхні поверхи холодної води. Тобто по суті не давати якісних послуг, вважає експерт.
Такої ж думки і фахівці Асоціації міст України. Вони стверджують, що розстрочка призведе до зменшення грошових надходжень до комунальних підприємств протягом опалювального періоду, а отже, до нової заборгованості за природний газ, до нарахування штрафів, пені й нового блокування рахунків з боку НАК «Нафтогаз України». А це вже може загрожувати штучним банкрутством комунальних підприємств.
Коло замкнулося й як його розірвати, схоже, мало хто знає. Щоправда, на печерських пагорбах придумали новий механізм. Його запустить законопроект «Про комерційний облік», уже схвалений парламентом у першому читанні. Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко вважає його одним із базових документів на шляху до енергоефективності.
Законопроект, спільно підготовлений депутатами і урядом, дає можливість до 2018 року ввести комерційний облік у житлових і нежитлових будинках. У ньому сказано й про тих, хто повинен установлювати лічильники. Це — оператори відповідних зовнішніх мереж, які мають обладнати всі нежитлові будівлі приладами обліку до 1 жовтня 2017 року, а житлові — до 1 жовтня 2018 року.

 

Ки­їв­ський ва­рі­ант не за­мерз­ну­ти
Столична влада шукає свої шляхи, аби мегаполіс пережив зиму. Оскільки заклики мера Кличка про зниження тарифів наверху ніхто не почув, а мораторій Київради на підвищення платежів не подіяв, довелося шукати інші способи порятунку. Наприкінці жовтня міськрада проголосувала за виділення «Київенерго» майже 450 млн грн з бюджету для проходження опалювального сезону.
Наскільки правильним є такий крок, сказати важко. Єдності в депутатському корпусі не було, тож голосів ледве вистачило. Під час пленарного засідання фракція «Свобода» заблокувала трибуну з вимогою виключити з порядку денного розгляд питання про погашення боргів ПАТ «Київенерго». За це рішення не голосували «Батьківщина» і «Самопоміч».
У чому справа, пояснив голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Володимир Бондаренко. Йдеться про виділення 448 млн 300 тис. грн зі столичного бюджету на підтримку комунальних підприємств для погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал» за спожиту теплову енергію та холодну воду.
— Насправді сума боргу, що погашається, становить близько 750 млн грн, 448 млн з яких буде оплачено зараз, а решту — частинами пізніше, — розповів голова профільної комісії. — Ці борги сумнівні. Чому? По-перше, тому, що це борги збанкрутілих ЖЕКів. ЖЕКів, які вже фактично не працюють, оскільки все перейшло в управління керуючим компаніям. По-друге, ці борги сформовані неплатниками за комунальні послуги, а зараз їх планується погасити за рахунок киян.
До того ж ПАТ «Київенерго» — акціонерне товариство. І навіть якщо брати до уваги аргументи КМДА про те, що місто має допомагати постачальникам компослуг, то акціонери повинні робити це паритетно, вважає депутат. Тому повернення боргів саме сьогодні є неправильно по відношенню до одіозного некерованого монополіста в момент жорстких переговорів щодо повернення контролю над активами міста. Адже в Києві навряд чи знайдеться 5% жителів, які були б задоволені послугами компанії.
Однак на цьому проблеми не закінчуються, наголошує голова профільної комісії Київради. Теперішній власник «Київенерго», який за договором розпоряджався енергетичним господарством столиці протягом 2001–2017 років, значних капітальних ремонтів протягом цього часу не робив, комунікаційних мереж не міняв, а латав, в результаті чого втрати по дорозі від виробника до споживача ще більше зросли і сягнули 18%, що в три-чотири рази перевищує європейські норми.
Таке господарювання довело до того, що нині охочих узяти у свої руки теплоенергетичний комплекс мегаполіса доведеться шукати днем з вогнем. Навіть може статися так, що міська влада вимушена буде погодитися на продовження договору з нинішнім ненадійним постачальником тепла і електроенергії, констатує депутат.
Ситуація із зимівлею складна і в цілому в державі. Йдеться як про брак енергоносіїв, так і про проблеми із субсидіями. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, для безпечного проходження зими Україні необхідно ще 2,5 млрд куб. м газу. Оскільки тих 14,5 млрд куб. м газу, що закачали в підземні сховища до початку опалювального сезону, достатньо лише для того, щоб пережити теплу зиму. В іншому разі потрібно ще 1,5 млрд куб м з огляду на температурний режим і 1 млрд — як запас міцності на випадок форс-мажору з поставками антрациту.
Що ж до субсидій, то, схоже, вони нікому не на користь. Громадяни вимушені просити в держави гроші на свої потреби, адже мaйже третина сімейного бюджету йде нa oплaту кoмунaльних тapифів, тоді як в Євpoпі на це витрачають близькo 10%. До того ж ще до опалювального сезону з його зашкальними рахунками борги населення перед постачальниками вже досягли 12,5 млрд грн.
Обопільно невигідними є субсидії як для надавачів комунальних послуг, так і для державного бюджету. Йдуть вони не прямо на забезпечення життєдіяльності теплокомуненерго, а в кишені олігархів, які на свій розсуд розпоряджаються коштами. І чи спрямують вони ці гроші саме в комунальну сферу, залежить від їхньої доброї волі.
Та й тягар на державну скарбницю не зменшився, а істотно зріс. Грошей на субсидії не вистачає: борг держави за цією статтею перевищив 22 млрд грн. ЗМІ широко розтиражували підрахунки провідного аналітика «Публічного аудиту» Тараса Галайди, який стверджує, що в державному бюджеті має бути майже 119 млрд грн, щоб вистачило на субсидії в 2017 році дев’яти мільйонам сімей. Однак там закладено тільки 52 млрд грн.
Лариса ДАЦЮК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».