Лікарі-окулісти, на відміну від людей, далеких від медицини, добре знають, що при перегляді живої картинки на екрані телевізора або комп’ютерного монітора наші очі аж ніяк не фіксують погляд на центрі зображення.
Очі майже постійно здійснюють дуже швидкі, що проходять повз нашу свідомість, рухи, які називаються саккадними або саккадичними.
Миттєве переведення погляду з одного предмета або людини на інший і назад, а потім на наступний предмет, що привернув увагу, наприклад, своїм рухом, відбувається постійно. Це дозволяє очам і головному мозку отримувати набагато більше інформації, ніж у тому випадку, якби погляд дійсно протягом тривалого часу був зафіксований на одній деталі зображення.
Лондонські вчені використовували нескладний прилад, який дозволяв стежити за рухами очей під час перегляду кількох відеороликів 32 учасниками дослідження, в яких не було захворювань очей, і 44 піддослідними з установленим діагнозом «відкритокутова глаукома».
На підставі отриманої інформації про рухи очей була складена карта саккадних рухів. Карти саккадних рухів учасників хворих на глаукому помітно відрізнялися від карт здорових людей у 100% випадків.
Це явище відбувається тому, що у хворих на глаукому вже на ранніх стадіях розвивається до певного часу непомітне для них погіршення периферичного зору. Око намагається компенсувати дефіцит інформації зміною своїх рухів.