Лише тиждень йому знадобився, аби написати одну зі своїх маленьких перлин — одноактну оперу з розмовними діалогами «Рита, або Побитий чоловік».
Створена у 1841 році опера побачила світло рампи майже через двадцять років, уже після смерті композитора. Відтоді перекладалася багатьма мовами світу. Наразі ж маємо перше україномовне прочитання твору в перекладі Анатолія Навроцького.
Дія вистави відбувається в готелі Рити (артистка Дар’я Литовченко), яка є тиранічною дружиною Беппе (Олександр Вознюк). На перший погляд, подружжя може здатися щасливим. Але звичний життєвий ритм родини раптово порушує прибуття Гаспара (Микола Ільченко), першого чоловіка Рити, якого вважали загиблим, та насправді він після першої ж шлюбної ночі втік у пірати. Гаспар теж вважав себе вдівцем, оскільки був упевнений, що Рита загинула під час пожежі, і збирався вдруге одружитися.
Нові обставини нікого з чоловіків не радують. Хто залишиться зі сварливою жінкою — мають вирішити карти. Переможець повернеться до Рити, а переможений отримає свободу. Проте не все так просто у житті...
Стрімкий розвиток сюжету приводить до зовсім несподіваної розв’язки, але зрештою задоволеними залишаються всі. У «Риті» можна побачити загострення пристрастей, інтриги, мінливості подружніх емоцій. У ній є і гумор, і іронія, і ефект несподіваності — все в кращих традиціях комічних водевілів.
«Вистава «Рита» — це кумедна історія про серйозні речі. Її персонажі — не віддалені від реального життя набундючені істоти, яких можна побачити в багатьох оперних виставах, а ми з вами. Почасти вони бувають смішними, іноді — серйозними. Герої сваряться, миряться, лякають та лякаються, тікають, бояться, командують і, звичайно ж, кохають.
Ця вистава — про нахабність і безхарактерність, силу влади і слабкість людського духу, пошук місця та ролі чоловіка в долі жінки і гармонію в подружніх стосунках. Події опери перенесено в наш час. Саме це допомагає навіть недосвідченому глядачеві простіше сприйняти світ музичного театру, легше подолати бар’єр його умовності, відчути красу жанру, пропустивши крізь себе почуття та емоції персонажів», — розповіла режисерпостановник вистави Лада Шиленко.
Київська театральна публіка схвально зустріла перші покази вистави. Глядачі довго аплодували акторам, які яскраво виявили свої не лише вокальні, а й драматичні здібності. Опера прозвучала у виконанні квінтету дерев’яних духових інструментів, музиканти якого допомогли відчути красу італійських арій із чарівними мелодіями та оркестровими інтермедіями.
Едуард ОВЧАРЕНКО