Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Лютий 2014 02:00

Українські реалії очима британського режисера

Rate this item
(0 votes)

В афіші Київського академічного молодого театру представлено ряд вистав, у яких режисери та актори намагаються дослідити природу людських почуттів. Це, зокрема, «Право на любов», «Неймовірна історія кохання», «Хоровод любові», «Любофф», «Примхливе кохання короля Дроздоборода». А нещодавно список поповнила п’єса сучасного українського драматурга Оксани Савченко «Бери, люби, тікай!». 
Сюжет вистави, з одного боку, може здатися досить життєвим, а з іншого — доволі абсурдним. Андрій (артист Себастьян Антон) і Лора (Анна Бащева) — молоде подружжя, яке по вуха у боргах, у них от-от заберуть придбану в кредит квартиру. Вони мають усі шанси залишитися на вулиці з маленькою дитиною. Але вона витрачає останні двісті баксів, аби врятувати дурне кошеня, що застрягло на дереві. А він дарує шість тисяч доларів, відкладених на сплату кредиту, вуличній дитині. Безглуздя? Можливо. Утім, це їхнє життя, то на що ж вони здатні, аби не опинитися за його межею?


«Жоден український режисер, якого я знаю, не поставив би цього. П’єса достатньо похмура, тож вони не могли б дистанціюватися, щоб віддати їй належне. Яким чином історія про молоду родину в кризі та боргах може викликати у вас і сміх, і відразу, але при цьому давати надію? Таки може», — розповів в одному з інтерв’ю художній керівник Київського академічного молодого театру Андрій Білоус.
Отож здійснити нову постановку в Молодому театрі була запрошена британський режисер Керолайн Стейбейс, яка вже встигла поставати виставу за п’єсою Оксани Савченко «І мені вже нецікаво, як ти там» у Лондонському театрі Royal Court. Це була спроба висловитися про українське нагальне та перенести на міжнародну сцену сучасні для України реалії.
А тепер настала черга нашої держави. І, як зазначила англійка, їй дуже імпонують артистичність та дисциплінованість українських акторів. Проте п’єса була дещо перероблена, значно скорочено кількість виконавців. Сама ж робота над новою постановкою тривала лише кілька тижнів.
Крім згаданих акторів, одну з головних ролей тут виконує Марк Дробот. Анастасія Євтушенко грає відразу дві дуже різні ролі. По-перше, неприступного інспектора ДАІ, а по-друге — «нову» українку, якій Лора намагається продати свою дачу. Натомість Тетяна Ігнатішкіна втілює на сцені два досить схожих персонажі — маму Лори та сусідку, яка врятувала кота.
Для розуміння вистави дуже важливою є сценографія Юлії Зауличної, а декорації наче виступають дійовими особами. Сцена розмежована гіркою для катання на роликах та скейтах. Дехто подумає, що це лише безневинний атрибут сьогодення. А може, це — шосе, на якому втримаються найбільш сильні та вправні, чи Рубікон, після подолання якого повернення назад уже не буде?
Недаремно жанр вистави визначено як реаліті-шоу спального району без антракту. А слова «без антракту» насамперед слід розуміти не в прямому значенні, це передовсім констатація того, що абсурд — поняття постійне, і на торжество розуму сподіватися, на жаль, не доводиться. П’єса настільки актуальна, наче вона написана тільки вчора, і міліціонери з кийками та щитами надають їй моторошної достовірності. Отакою непростою виглядає українська дійсність очима британського режисера.

Едуард ОВЧАРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».