Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Субота, 02 Березень 2019 15:43

Солдатів-строковиків на війну не відправляють

Rate this item
(0 votes)

Не­за­ба­ром в Ук­раї­ні стар­тує вес­ня­на при­зов­на кам­па­нія. Най­біль­ше по­тен­цій­них во­яків не­по­ко­їть од­не за­пи­тан­ня: чи мо­жуть їх від­пра­ви­ти в район бо­йо­вих дій?..

Ко­му слід очі­ку­ва­ти по­віст­ки?
Віднедавна порядок призову громадян на строкову військову службу зазнав певних змін. Наприклад, якщо раніше до війська йшли хлопці від 18 до 25 років, то сьогодні призиваються лише ті, кому виповнилося 20 років, але не більше 27.

Правда, за бажання юнак, досягши 18 років, може прийти до військкомату і, підписавши відповідну угоду з Міністерством оборони, потрапити до армійських лав. Але не як строковик, а контрактник.
Змінився і перелік осіб, котрі можуть скористатися правом на відстрочку за станом здоров’я та сімейними обставинами. Наприклад, непридатними до служби можуть бути тільки ті, хто має ускладнену хронічну недугу, що підтверджують медичні висновки за весь період хвороби, а також інваліди.
Кажучи іншими словами, одноразова довідка про наявність того чи іншого захворювання є недійсною. Перелік хвороб, які давали підставу для зняття призовника з відповідного обліку, скоротився. Наприклад, там уже немає плоскостопості.
Придатність до виконання конституційного обов’язку встановлюється за кількома ступенями діагнозів і за захворюваннями, що не призвели до порушень функціонування тих чи інших органів тіла.
Якщо юнак має сколіоз 1-го ступеня, але він не шкодить функціям хребта, та ще один діагноз, для прикладу риніт чи хронічний гастрит, то він повинен служити. Раніше у таких випадках, маючи два або більше діагнози, юнак зараховувався до резерву і до війська не призивався.
Ще кілька років тому українці повинні були з’являтися до призовних дільниць лише після отримання ними повісток. Але після 2014-го, тобто початку російської агресії, ситуація дещо змінилась.
— Тільки-но в країні оголошено про початок чергової призовної кампанії, про що повідомляють практично всі мас-медіа, ТБ, військовозобов’язаний громадянин протягом 10 днів повинен з’явитись у військкомат, — говорить військовий комісар Святошинського району міста Києва полковник Вадим Ліхтін.
Не зробивши цього, людина порушить Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Щодо терміну служби, то сьогодні він становить 18 місяців, а для тих, хто має вищу освіту, — 12.

Хто має пра­во на від­строч­ку?
Це, зокрема, ті громадяни, які мають на утриманні дітей у віці до трьох років, самотужки виховують неповнолітніх сина чи доньку, студенти вищих навчальних закладів із денною формою навчання, аспіранти вишів.
Розраховувати на відстрочку можуть і ті, у кого є проблеми зі здоров’ям, що заважають людині проходити армійську службу, а також сироти. Право на відстрочку поширюється і на громадян, які втратили брата або іншого близького, коли той проходив службу в армії, підозрюються у скоєнні злочину, доглядають за непрацездатними батьками, їхні дружини вагітні чи інваліди.
Поважними причинами своєчасної неявки до військкомату можуть вважатися певні форс-мажорні ситуації: хвороба, стихійне лихо, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини тощо.
«Ухи­лис­тів ні­ко­ли не бра­ку­ва­ло...»
Ухилення українцями від призову на військову строкову службу є проблемою з проблем: жодна з 52 призовних кампаній, проведених за роки незалежної Української держави, не обходилася без неї.
— Навіть до 2014 року, коли на нашій землі панував мир і спокій, багато молодих людей утікали од армії як дідько від ладану, — продовжує Вадим Федорович. — На чинниках, що спонукають молодих людей до цього, не буду зупинятись: їх багато. Але головним, як на мене, є відсутність у левової частки молодих і фізично здорових людей патріотичних переконань.
Побутує думка, що призовом громадян на строкову армійську службу опікується виключно Міністерство оборони, а здійснюється воно на підставі якихось відомчих директив. Але це абсолютно не так: призов регламентується чинним законодавством України, а проводить його не хто інший, як Українська держава.
Свідченням цього може бути хоча б той факт, що призовну комісію очолює один із заступників голови районної чи міської держадміністрації, а комісар є лише її членом.
Отже, не з’являючись на призовну дільницю, молода людина вступає у суперечку не з військовим відомством, а із самою Державою. А вона передбачила за такі дії відповідальність.
Якщо, скажімо, юнак проігнорував повістку чи не повідомив про зміну місця проживання, куди йому повинні були б доставити цей документ, йому загрожує штраф у розмірі від 85 до 119 гривень. За повторне правопорушення доведеться вже викласти з кишені 170–255 гривень.
Якщо молода людина злісно ігнорує виклики до призовної дільниці, її можуть оголосити в розшук і вона потрапляє у поле зору правоохоронних органів, а її справа передається до суду. Врешті-решт, такий ухилист ризикує опинитися за ґратами терміном до трьох років. Правда, подібних прецедентів майже не було...

На вій­ну — ли­ше за влас­ним бажан­ням
— Чи може мій син потрапити в район операції Об’єднаних сил? — це запитання найбільше хвилює батьків потенційних солдатів. Саме боязнь того, що вони можуть опинитися під російськими «Градами» і «Смерчами», змушує тат і матерів шукати для своїх чад шпаринки у чинному законодавстві, які допомагають уникнути армійської служби.
Зважаючи на актуальність цієї проблеми, ми звернулися за відповідними роз’ясненнями до Міністерства оборони України. І ось що дізналися.
За майже 5 років, що тривають бойові дії на сході нашої країни, жоден солдат-строковик не став їх учасником. Імовірність опинитись у районі бойових дій мають лише військовики-контрактники, які підписали з МО контракти на проходження служби. Інших варіантів «понюхати пороху» на сьогоднішній день не існує.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».