Оригінальні художні твори майора сьогодні його шанувальники знають уже не тільки в Полтаві, де він тягне лямку неспокійної служби в залізничній комендатурі, але й в інших регіонах України і навіть за її межами.
Гравюри офіцера побачили на виставках у Полтаві, Сумах, Чернівцях, Києві, Мінську, Бресті... От і сьогодні його роботи виставлено з нагоди свята захисників Вітчизни в Полтавському музеї авіації і космонавтики.
Д. Зозуля не вважає себе професійним художником, хоча все своє свідоме життя не розстається з олівцем, його творчі доробки схвально оцінюють як відвідувачі виставок, так і маститі художники-гравери.
Цікаво, що сюжети для своїх творів військовослужбовець черпає не лише з життя, але й зі своїх... снів. Тому, мабуть, невипадково більшість його гравюр має наліт містицизму і спонукає до філософських роздумів щодо змісту нашого життя-буття.
«Так, дуже часто саме уві сні до мене приходять сюжети моїх майбутніх робіт, — зізнається в бесіді з кореспондентом «ДУ» митець. — Залишається, коли прокидаюся, тільки нашвидкуруч замалювати ескіз, який потім перетворюється на образи, які я закарбовую в гравюрах.
Очевидно, саме тому, що ідеї для моїх робіт часто приходять до мене уві сні в чудернацьких образах, далеко не всі з відвідувачів моїх виставок одразу можуть збагнути підтекст твору...»
Д. Зозулю часто запитують про те, чому він обрав естамп — доволі складну техніку для художньої творчості, якими є гравюра і офорт.
«Свого часу я перепробував багато художніх технік — малюнок олівцем і тушшю, живопис різними фарбами і на різних матеріалах, «грався» з пастеллю тощо, але до душі припала саме гравюра.
Можливо, це і від того, що за фахом я інженер, а гравюра і офорт — це технічні види творчості, — відповідає офіцер.
Мені цікаво власноруч робити, приміром, різці для гравірування, станок для друку гравюр, працювати з деревом. Переважно з грушою і кипарисом, з яких я спочатку роблю дощечки, а потім на них вирізаю кліше моїх майбутніх творів.
Захоплює і робота над виготовленням гравюр у стилі офорту, де необхідно працювати вже з металом, кислотою, спеціальними штихелями тощо. Але результат вартий того...»
Самодіяльний художник пам’ятає настанови своїх учителів, що майстерність приходить із роками, а піти може будь-коли, якщо облишити навчання. Тому він уже багато років збирає літературу з техніки виготовлення гравюр, стежить за сучасними тенденціями розвитку естампу як мистецтва. І бере уроки майстерності, якщо дозволяє час.
Нині він учиться мистецтву гравюри у відомого полтавського художника Олексія Соболевського, чиї роботи знають далеко за межами України (див. «ДУ» від 15 листопада 2018 року).
«Переконаний, що саме офорт надає художнику найбільшу свободу самовираження, робить можливим відтворення будь-якої художньої техніки — від експресивного начерку, світлотіньового і тонового малюнка до легкої акварельної композиції тощо, — переконаний самодіяльний художник у офіцерських погонах.
Офорт надає можливість найтоншим штрихом передати не лише красу сюжету, але й глибину художнього задуму митця...»
Майор Д. Зозуля весь час у творчому пошуку. Його графіка не залишає байдужими всіх, хто бодай хоч одного разу побачив його твори.

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фото надано автором