Різне
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Лютий 2015 13:17

Пірати автомобільних доріг

Rate this item
(1 Vote)

На Пол­тав­щи­ні є дві за­ста­рі­лі — вже на­віть із бо­ро­дою — проб­ле­ми, да­ти ра­ду яким ке­рів­ниц­тво ре­гіо­ну (ані ко­лиш­нє, ані ни­ніш­нє) не мо­же. По­при свої чис­лен­ні обі­цян­ки на­вес­ти лад та по­клас­ти край оче­вид­но­му без­за­кон­ню. По­за впли­вом вла­ди за­ли­шаю­ть­ся не­ле­галь­ні пунк­ти при­йо­му брух­ту та доб­ре на­ла­го­дже­на сис­те­ма не­ле­галь­но­го пе­ре­ве­зен­ня па­са­жи­рів.
Як­що «ме­та­лі­сти», так би мо­ви­ти, при­род­ним шля­хом пот­ро­ху згор­та­ють свою ак­тив­ність че­рез те, що вже знес­ли до пунк­тів при­йо­му май­же все за­лі­зяч­чя, яке мож­на бу­ло по­цу­пи­ти не ли­ше на по­верх­ні, але й під зем­лею, то з не­ле­га­ла­ми-пе­ре­віз­ни­ка­ми си­ту­ація де­да­лі на­бу­ває за­гроз­ли­вих мас­шта­бів...

Великі гроші ростуть і в тіні
Через тих, хто складає нечесну конкуренцію легальним перевізникам на Полтавщині, місцева влада нині вимушена заявити про закриття 11 автобусних станцій із 36, які є в регіоні. 2014 рік вони закінчили зі збитками, і подальше їхнє утримання стає обтяжливим для підприємства ТДВ «Полтаваавтотранс», якому вони належать.


Про ситуацію відомо всім зацікавленим сторонам, але вплинути на нелегальних автобусників, котрі щодня відбирають в офіційних перевізників пасажирів, і спрямувати їхню діяльність у правове русло не вдається. Ситуація загострилася настільки, що на офіційному рівні вже не приховують, що зі щоденних 600 рейсів зареєстрованого пасажирського транспорту в регіоні нелегальні перевізники, котрі перехоплюють пасажирів поза межами автостанцій, здійснюють 300 рейсів. Через це на автостанціях щодня продають пасажирам у рази менше квитків, ніж могли б, виходячи з пасажиропотоку.
Днями на нараді у заступника голови Полтавської ОДА Романа Товстого обговорювали ситуацію з можливим закриттям деяких автостанцій у населених пунктах райцентрів Нові Санжари, Гребінка, Козельщина, Чорнухи, Чутове, Семенівка тощо. Генеральний директор «Полтаваавтотрансу» Сергій Бутко уточнив, що автостанції, які планують закрити, працюють собі на збиток давно. У середньому збитковість однієї автостанції становить 20–25 тисяч гривень на рік. Сума начебто невелика. Але якщо все скласти разом, сказав гендиректор, то виходить півмільйона гривень на рік.
На деяких станціях протягом робочого дня вдається продати не більше трьох десятків квитків. Тобто стільки, скільки пасажирів вміщує лише один автобус. Але ж від автостанції їх відходить протягом дня декілька! Досі нерентабельність покривали за рахунок прибутків автовокзалів у Полтаві і Кременчуку. Однак тепер підтримувати збиткові автостанції підприємству несила.
Головною причиною нерентабельності автостанцій С. Бутко називає не зменшення кількості пасажирів, а перехоплення їх тіньовими перевізниками, які звичайно послугами автостанцій не користуються і станційного збору не сплачують. Нелегали просто зупиняються поза межами автостанцій, але поряд із ними і набирають собі пасажирів.
Не секрет, що система пасажироперевезення на сьогодні — одна з найкорумпованіших сфер у нашій країні. У системі автомобільного транспорту безконтрольно обертаються дуже великі фінансові потоки. Грошей у нелегальних перевізників достатньо, щоб, приміром, купувати працівників ДАІ, котрі заплющують очі на курсування неофіційних автобусів із пасажирами.
Не можуть вплинути на ситуацію і Укртрансінспекція та решта контролюючих органів, які б мали звести нанівець нелегальний промисел транспортників. Про надприбутки, які мають нелегальні автоперевізники, котрі не сплачують податків державі та не купують у неї ліцензій, говорили днями на прес-конференції у Полтаві, яку скликали офіційні перевізники.
Зокрема, голова Полтавської обласної асоціації автомобільних перевізників Галина Залізняк повідомила журналістам, що, за її підрахунками, обласний бюджет втрачає щороку понад три мільйони гривень несплачених податків.
«Валові обороти в тіні лише двох відомих керівництву області перевізників становлять вісім мільйонів гривень. Ці гроші ніде не обліковуються, — заявила Г. Залізняк. — Наприклад, на здійснення нерегулярних перевезень одна з відомих фірм має ліцензії всього на п’ять автобусів, а щоденно їх їздить до сотні...»


Сварити пальцем і далі, або Час уже дати по руках?
Влада Полтавщини час від часу реагує на такі заяви та на критику щодо власної нездатності протистояти системі нелегальних перевезень. Форми і методи роботи для цього обирають різні — від публічних гучних заяв покласти край нелегальним перевезенням пасажирів до конкретних дій, які, на думку влади, допоможуть справі. Про заяви говорити не варто, бо вони так і залишилися заявами і нагадували скоріш декларації, ніж готовність до рішучої боротьби з тіньовиками-перевізниками.
А от про інші методи виправлення ситуації слід сказати. Як і про те, що владі добре відомі фірми, які займаються нелегальними перевезеннями, і їхні керівники. Тобто не треба помилково уявляти, що нелегальним перевезенням займаються одинаки або якийсь дрібні підприємці. Система нелегального перевезення добре вибудувана, і пасажири цього часто і не помічають, коли замовляють собі місце в комфортабельних автобусах, котрі належать тіньовикам.
Річ у тому, що нелегальними перевезеннями часто займаються автопідприємства, які мають відповідні ліцензії і працюють на ринку перевезень вже по кілька років. Але... Як зазначила голова Полтавської обласної асоціації автомобільних перевізників Г. Залізняк, таких ліцензій ними куплено у держави всього на кілька автобусів, а насправді їх курсує набагато більше. Причому найбільш рентабельними та жвавими маршрутами — з Полтави до Києва, Харкова та Дніпропетровська. Звісно, за послуги автостанцій нелегальні перевізники не сплачують.
Один з уже колишніх заступників голови Полтавської ОГА Віктор Щадчнев, котрий у команді обласних чиновників відповідав за роботу пасажирського транспорту на Полтавщині, навіть проводив наради з керівниками автопідприємств, які де-факто займаються нелегальним перевезенням пасажирів. Спільно з ними в ОГА шукали шляхи розв’язання проблеми.
Нелегали скаржилися владі, що на автостанціях їхнім автобусам бракує місця, тож вони часто вимушені брати пасажирів поза їхніми межами. Тоді вирішили, що в обласному центрі облаштують дві автостанції для нелегальних перевізників. Після чого ті нібито погодилися вийти з тіні і працювати на законних підставах. Автостанції справді збудували в районі міських залізничних вокзалів. Чи зникла після цього проблема з нелегальними перевізниками на Полтавщині?
На прес-конференції Г. Залізняк стверджувала, що нічого відтоді не змінилося: нелегальні перевізники як працювали в тіні, так і працюють далі. Не сплачуючи податків, забирають в офіційних перевізників пасажирів тощо. До того ж їм зазвичай не видають квитків, які в разі ДТП стають страховим документом. Усе через надприбутковість нелегального бізнесу.
«За підрахунками Асоціації, сума не сплачених від роботи в тіні на маршрутах від Полтави до Києва, Харкова, Дніпропетровська податків становить до 36 млн гривень на рік. Тобто це гроші, які сьогодні конче необхідні для наших перевізників, котрі на ці гроші могли б ремонтувати свою техніку, заправляти її пальним тощо. Невже нашим правоохоронним та контролюючим органам не потрібні ці гроші?» — дивувалася на прес-конференції Г. Залізняк.
Гроші, безумовно, області потрібні. Можливо, тому в Полтавській ОГА, яку недавно очолив новий голова Валерій Головко, знову заявляють про рішучість навести лад із пасажирськими перевезеннями. Принаймні, впорядкувати роботу автостанцій та зберегти їхню мережу.
«Ми намагатимемося спільно зберегти ці елементи інфраструктури в області. Шукатимемо спільні рішення та шляхи вирішення проблеми, — зазначив заступник голови Полтавської ОГА Роман Товстий, який нині опікується роботою автомобільного транспорту. — Місцева влада знайшла можливість співфінансувати збиткові автостанції, і вони будуть функціонувати», — запевнив посадовець.
За його інформацією, у Чорнухах, Опішні та Козельщині це питання вже вдалося вирішити. Але всі добре розуміють, що влада, фінансово підтримуючи збиткові автостанції, часто на шкоду іншим соціальним проектам лікує не саму хворобу під назвою «нелегальні перевезення», а її наслідки.
...За різними підрахунками, кількість нелегальних перевізників в Україні дуже велика: практично кожен третій перевізник працює поза правовим полем. Як повідомляють інтернет-ресурси, приміром 2009 року Мінтранс зареєстрував на українських дорогах близько 10 тисяч нелегальних перевізників, які не мали ліцензій на перевезення пасажирів міжміськими маршрутами. Якщо того року українські автоперевізники перевезли загалом понад 4 млрд осіб, то в 2011-му — ледь трохи більше 3 млрд. Тобто майже один мільярд пасажирів забрали в них нелегали. Через це держава щороку недоотримає до бюджету близько 30 млн грн.
У профспілці працівників автомобільного транспорту підрахували, що по Україні легальні автостанції нині відправляють у рейси автобуси, які заповнені пасажирами на 15–20%, тоді як нелегальні перевізники набирають повні автобуси і везуть пасажирів, не лякаючись відповідальності. Ситуація майже не змінилася й зараз, бо шпарини у вітчизняному законодавстві дають можливість автоперевізникам і надалі працювати в тіні. Причому на найвигідніших маршрутах...
Тож розв’язати проблему нелегальних перевезень лише дорогами Полтавщини важче, ніж комусь здається, стверджують місцеві чиновники. Чимало нелегальних перевізників під брендом відомих автопідприємств прямують через область транзитом — з Харкова або Києва, зупиняючись біля автостанцій лише для того, щоб перехопити пасажирів. Аби змусити рейдерів на колесах працювати з автостанціями, необхідна скоординована робота багатьох служб — ДАІ, Укртрансінспекції, фіскальних органів тощо. Поки такого не сталося. Чому гроші, які нелегальні перевізники у вигляді податків мали б залишати у бюджеті регіону, пливуть повз скарбниці, можна лише здогадуватися...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».