Очевидно, наплив збіднілих громадян настільки зріс, що в уряді вирішили таки розібратися, чому пробуксовує механізм призначення субсидій. На недавній селекторній нараді в уряді його очільник Володимир Гройсман проаналізував процес призначення субсидій у регіонах.
За урядовими даними, на сьогодні субсидії отримують уже 6,4 млн українців. І це, схоже, далеко не остання цифра, бо до органів соцзахисту продовжують іти ті, хто ще не встигнув оформити допомогу від держави. Або до пуття ще не зрозумів смертельної небезпеки для сімейного бюджету захмарних рахунків за комунальні послуги.
Очевидно, усвідомівши, що працівники соцзахисту, від яких залежить реноме держави, працюють на межі своїх можливостей, глава уряду доручив виплачувати їм премії за наднормову роботу. І одночасно для прикладу іншим регіонам розповів, де найкраще організована робота з нарахування субсидій. Прем’єрської ласки були удостоєні дев’ять областей, у тому числі Полтавська. Друга у невеликому списку відмінників після Сумської області.
В. Гройсман також заспокоїв невиправних скептиків, котрі й далі пророкують провал масштабної кампанії з виплати субсидій. Або, як мінімум, штучне гальмування темпів її реалізації для того, аби заощадити кошти, яких у бюджеті бракує на виплату цієї допомоги.
Ця версія, схоже, має право на життя, бо в ЗМІ все частіше з’являються повідомлення про те, що Кабмін таки зменшив у бюджеті 2017 року витрати на субсидії на 3,6 млрд грн порівняно з бюджетом на 2016 рік.
Але в уряді заспокоюють українців і запевняють, що перегляду стратегії виплати та нарахування субсидій не буде — їх отримують усі, хто потребує допомоги держави для сплати за комунальні послуги. Навіть ті, хто вчасно не звернувся до органів соціального захисту.
«Скасовуємо міфи про субсидії. Якщо ви їх не встигли оформити вчасно, не вірте тим, хто говорить, що отримати компенсацію неможливо. Ті з українців, котрі не встигли оформити житлову субсидію до початку опалювального сезону, можуть це зробити і в листопаді, і у грудні. Держава надасть їм допомогу і компенсує частину комунальних витрат за два місяці з дати початку опалювального сезону...» — заявляють у прес-службі Кабміну.
Строки — понад усе!
А тим часом уряд продовжує вимагати від регіональних керівників, аби всю роботу з нарахування субсидій було завершено до 20 листопада. Але з огляду на те, що ті, хто потребує допомоги від держави, тягнуться до органів соцзахисту нескінченною вервечкою, завдання може бути провалене. Навіть у тих дев’яти областях, які визнані В. Гройсманом найкращими в плані нарахування субсидій.
Не минається без проблем і на відзначеній главою уряду Полтавщині, де по субсидії, як прогнозують місцеві посадовці, звернеться не менше 80% населення. Так, за словами директора обласного департаменту соціального захисту населення Людмили Корнієнко, по субсидії уже звернулося 317 тисяч полтавських сімей. В органах соцзахисту чекають ще близько 60 тисяч клієнтів...
Днями на спеціальній нараді у Полтавській ОДА навіть розглядали стан роботи з нарахування субсидій населенню області, бо намітилися тривожні тенденції, які свідчать про збій у механізмі їхнього нарахування. Усе — через два чинники, які можуть не лише звести нанівець майже цілодобову роботу органів соцзахисту, але й похитнути довіру полтавців до спроможності держави підтримати їх матеріально.
Перший — людський фактор. Річ у тому, що в районних управліннях соціального захисту населення області нині катастрофічно бракує спеціалістів, котрі нараховують субсидії. Як переконала практика останніх днів, коли органи соцзахисту буквально завалили зверненнями полтавців про нарахування субсидій, їхній штатний розпис не відповідає вимогам часу.
Працівників, котрі нараховують субсидії, замало. А ті, які є, працюють на межі своїх сил і можливостей по 12 годин на добу. Прихоплюють і суботи. Але така жертовність ситуацію не врятовує: до 20 листопада у кількох районах Полтавщини процес нарахування субсидій може бути зірвано.
Це потягне за собою хвилю невдоволення серед населення та зростання боргів за комунальні послуги. Адже, не отримавши повідомлень про розмір субсидій, збіднілі полтавці просто не зможуть оплатити рахунки комунальників.
Як приклад ситуації, що межує зі справжньою катастрофою, Л. Корнієнко назвала Полтавський район, де в управлінні соцзахисту з шести працівників звільнились уже четверо. Вони пішли, бо не витримали завеликого щоденного навантаження через те, що нараховують субсидії, як кажуть, «не піднімаючи голови». І це при тому, що оплата їхньої праці залишається на попередньому рівні. Тобто працюють по 12 годин та у вихідні дні за копійки...
Голова Полтавської РДА Ігор Карімов, якого очільник Полтавщини Валерій Головко викликав на відеозв’язок, доповів, що розуміє складність ситуації, але працювати у відділі соцзахисту ніхто не погоджується. Правда, чиновник звично запевнив свого шефа, що ситуацію виправлять і субсидії всім жителям району, які по них звернулися, нарахують вчасно...
Натомість навіть якщо субсидії нарахують полтавцям вчасно, то все одне виникає проблема, яка може звести нанівець буквально героїчну працю робітників органів соцзахисту. Проблема в тому, що нікому доставляти населенню повідомлення про розмір нарахованих субсидій. А таких повідомлень — понад триста тисяч.
«Укрпошта», зазначила директор обласного департаменту соціального захисту населення, відмовляється силами своїх поштарів це робити і на співпрацю не йде. Довелося звертатися до обласного центру зайнятості, звідки до районних управлінь соцзахисту відправили 360 безробітних, котрих влаштували на громадські роботи і які будуть доставляти повідомлення про нараховані субсидії.
Але це ще не всі перешкоди, які стоять перед працівниками управлінь соцзахисту на Полтавщині і які можуть звести нанівець їхні титанічні зусилля. Л. Корнієнко поскаржилася і на програмне забезпечення, за допомогою якого в усіх управліннях соцзахисту проводять обробку даних на тих, хто потребує субсидій, та нараховують цю державну допомогу.
Програма недосконала, безапеляційно заявила керівник департаменту. Вона не стільки допомагає в роботі працівникам соцзахисту, скільки шкодить, бо зависає по кілька разів на день і не здатна безперебійно працювати. Через це в органах соцзахисту доводиться багато чого робити вручну, що не тільки уповільнює темпи нарахування субсидій, але й дратує і без того змучених працівників.
Визнати помилки і рухатися вперед
Про конкретні проблеми, пов’язані з чинниками, які заважають плановому нарахуванню субсидій, кореспонденту «ДУ» розповіла начальник управління соціального захисту населення Київського району Полтави Наталія Кобищан.
Вона працює в управлінні вже 22 роки, але такого навантаження на його працівників, як нині, не пам’ятає. Штат управління попри те, що кількість тих, хто потребує субсидій, збільшилася в 23 рази, залишився таким же, як і кілька років тому, — 31 працівник.
«Якщо у 2014 році отримувачів субсидій до першого підвищення тарифів було 1000, то зараз — 23000, — ділиться з журналістом Н. Кобищан. — Крім того, роботи нам додали переселенці. Тепер ми ще і ведемо їхній соціальний захист: усі соціальні виплати, перевірки фактичного перебування за місцем реєстрації тощо.
Покладено на управління і роботу з учасниками АТО, у тому числі їхня професійна і психологічна реабілітація, забезпечення житлом, виплата компенсація за житло, відшкодування середнього заробітку мобілізованим тощо. Функцій багато, але штат у нас збільшився за цей час усього на одну одиницю...»
Рятувати ситуацію в управлінні, за словами його начальниці, вдається завдяки допомозі обласного центру зайнятості, звідки до них направили на громадські роботи спочатку два десятка безробітних, а згодом ще півтора десятка.
Допомога людьми нібито суттєва, але новачки — не спеціалісти, і використовують їх лише для видачі повідомлень про нарахування субсидій та вирішення деяких інших технічних питань. Ситуацію могла б виправити нова комп’ютерна програма, яку з Мінсоцполітики недавно безкоштовно розіслали до всіх органів соцзахисту України. Але вона справді дуже недосконала і користі від неї небагато.
«З 1995-го по вересень 2016 року ми користувалися програмою «Наш дім», якою й зараз ще користуємося. Але з вересня 2016 року ця програма вже не супроводжується, оскільки такого навантаження, як зараз, вона не витримує, — розповідає Н. Кобищан. — Тому у Мінсоцполітики запустили програму «Житлові субсидії».
Це — нова програма, більш потужна. Вона буде підтримуватися Мінсоцполітики, де її розробили. Але при її використанні виникає багато проблем. Це той випадок, коли кажуть, що перший млинець завжди нанівець...»
Програму, яку як кінцевий продукт передали до органів соцзахисту, до пуття не тестовано, говорять в управлінні. Тож вона зависає за будь-якої нештатної ситуації. Приміром, коли хтось із тих, хто оформлює документи на субсидію, до свого прізвища випадково вписує російську літеру. Або не збігаються дані комунальних служб, податкової інспекції тощо.
«Програма розрахована на те, що все працює ідеально. І навіть при найменшому збої вона зависає. Незрозуміло, чому програму не тестували раніше, — нарікає керівниця райуправління соцзахисту. — Хоча б у травні, коли субсидії були «нульові». Тобто вже закінчився опалювальний сезон, люди не платили за опалення. І більшість із них субсидії вже не отримували.
От у той період безболісно можна було все зробити як слід і довести програму до пуття. А зараз навантаження таке, що неможливо щось зробити, аби виправити ситуацію...»
Звісно, в районному управлінні роблять усе можливе, щоб не зірвати процесу вчасного нарахування субсидій. Але це коштуватиме персоналу занадто дорого. Соцпрацівники за свою щоденну титанічну працю отримують дуже замалу зарплату, їх потрібно стимулювати, заохочувати.
Як прогнозують в управлінні, навантаження на них буде ще більшим. Адже по субсидії почали звертатися навіть ті полтавці, котрі працюють і отримують зарплату по п’ять тисяч гривень на місяць. Але й таких грошей сьогодні не вистачає для родини...
Глава Полтавської ОДА В. Головко та його заступник, який опікується роботою соціальних служб Олег Пругло, знають про хиби у роботі нової комп’ютерної програми. І не лише знають, але й уже неодноразово зверталися до Мінсоцполітики з проханням терміново виправити ситуацію.
Утім, справа тупцює на місці. В. Головко пообіцяв найближчими днями особисто поїхати до міністерства, аби там домогтися доопрацювання програми. На яку, до речі, нарікають на лише на Полтавщині.
Так, під час селекторної наради у глави уряду з питань субсидій керівники однієї із західних областей попросили В. Гройсмана відрядити до них програміста, який би налаштував цю програму, бо тамтешні комп’ютерники не можуть цього зробити. Прем’єр-міністр, не приховуючи роздратування, пообіцяв програміста прислати. Зауваживши при цьому, що і мера міста може прислати, якщо там самі не дадуть собі ради...
* * *
Тема субсидій сьогодні дуже популярна у суспільстві. Цьому є логічне пояснення, бо у державі, де мільйони людей перебувають за межею бідності, вони з острахом чекають будь-яких нововведень від уряду. Адже вже звикли до того, що кожна чергова «реформа» лише погіршує їхнє життя.
Розмови про те, що незабаром субсидії або взагалі скасують через фінансову неспроможність держави, або зроблять так, що після збільшення на початку 2017 року мінімальної заробітної плати до 3200 гривень отримати їх буде дуже складно, можна почути скрізь.
Станеться так, як гадається, чи ні, подивимося. Але кожен хибний крок держави у питаннях нарахування та виплати субсидій лише стверджує у населення недовіру до стабільності цієї державної допомоги. А зволікання чиновників із вчасним усуненням проблемних питань у царині субсидій та їхня неспроможність або небажання працювати на випередження лише тому підтвердження.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
