Будуть провокації, в тому числі інформаційні, для того, щоб скомпрометувати нас, щоб не дати звільнити «старих», щоб поставити «своїх» нових. Можу сказати тільки те, що ми не зупинимось».
На підтвердження цих слів — офіційне повідомлення про те, що 15 вересня Держрибагентство оголошує конкурс на посади керівників рибоохоронного патруля у 9 областях України. Йдеться про Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Херсонську, Чернігівську та Черкаську області, а також про повний набір інспекторського складу патруля Херсонської та Одеської областей (близько 40 інспекторів для кожної з областей), Розпочнуть із цих найпотужніших рибних регіонів і рухатимуться поступово через обмежені матеріально-технічні можливості, які не дають змоги запустити нову службу в усіх регіонах одночасно.
Нагадаємо, що у червні 2016 року перший рибний патруль запрацював на Київщині. 45 рибних патрульних столичної області відібрали через відкритий конкурс із 2000 претендентів. Вони пройшли фахове навчання в українських та європейських фахівців з іхтіології, законодавства, спортивної та вогневої підготовки. За неповні три місяці роботи патрульні столичного регіону довели свою ефективність, затримуючи браконьєрів, перекупників нелегальної риби, здійснюючи контроль за звітністю рибалок-промисловиків.
Приміром, з початку їхньої роботи рівень офіційного вилову в промисловиків зріс майже вдвічі. Лише за червень-липень 2016 року вилов на Київському водосховищі становив 335,31 тонни, що на 31% більше порівняно з червнем-липнем 2015-го (231,32 тонни).
І це не тому, що раптово стали значно більше виловлювати. Річ у контролі. Ось наочний приклад: 30 червня патрульні разом із громадськими активістами провели спецоперацію на рибоприймальному пункті с. Страхолісся, що на Київському морі, аби перевірити відповідність задекларованого вилову рибалками-промисловиками наявній продукції. Патрульні зафіксували здачу риби чотирма підприємствами вагою у 3–4 рази більшою, ніж за аналогічних умов промислу у дні, коли такого контролю не було.
Висновок напрошується сам собою: коли рибоохоронні патрулі запрацюють у кожному регіоні, боротьба з фальсифікацією обсягів законно виловленої риби, а головне — з браконьєрством, цією всеукраїнською проблемою, значно активізується та істотно вплине на обсяги тіньового ринку риби.
І тут ініціатори реформи сподіваються на максимальну підтримку з боку громадськості та місцевої влади. Перші паростки такої взаємодії вже є: підписано Меморандум про співробітництво у сфері розвитку рибного господарства між Державним агентством рибного господарства та Херсонською обласною державною адміністрацією.
Згідно з ним ОДА всебічно сприятиме проведенню відкритого кадрового конкурсу до рибоохоронного патруля, разом проводитиме зустрічі, засідання, круглі столи, куди залучатиме широкі кола громадськості. Адже проблема рибного господарства є важливою складовою не тільки економіки, а й соціального життя регіону.
Що ж до самого відкритого кадрового конкурсу на посади рибних патрульних, то він відбудеться згідно з вимогами нового Закону «Про державну службу» і включатиме електронне тестування та співбесіду. До складу конкурсної комісії будуть залучені представники громадських організацій, науковці та експерти у відповідній сфері, представники первинних профспілкових організацій тощо.
Взяти участь у професійному відборі на посади керівників та інспекторів голова Держрибагентства запрошує всіх тих, кому не байдужий стан рибного господарства в рідному краї і хто відчуває в собі сили працювати в рибоохоронному патрулі. Звертаючись до херсонців — кандидатів на посади патрульних, високопосадовець наголосив на складних умовах роботи в цьому досить потужному регіоні рибного господарства.
«Існують серйозні виклики, з якими доведеться зустрітися новим рибним патрульним. Це браконьєрство як промисловиків, так і любителів, намагання втягнути їх у корупційні схеми, — наголосив Ковалів. — Для того щоб у регіоні був порядок і довіра населення, у рибному патрулі мають працювати сильні духом, вмотивовані люди. Власне кажучи, такі люди є в області, дехто з них на громадських засадах уже активно долучається до рибоохоронної роботи, бере участь у затриманні порушників. Будемо раді, якщо люди, які дійсно вболівають за галузь, офіційно стануть частиною рибного патруля і продовжать позитивні зміни в регіоні».
Нові патрульні не будуть безсилими перед браконьєрами. Вони отримають нову сучасну техніку: човни, автомобілі, тепловізори, тобто все необхідне для ефективної роботи. Про це потурбувалася Верховна Рада, яка 8 вересня 233 голосами «за» підтримала проект Закону № 4464 і виділила Держрибагентству з бюджету 15 мільйонів гривень.
«Потрібно ще кілька місяців для того, щоб закінчити бюрократичні процедури, провести тендери. До кінця року наші патрульні уже їздитимуть на сучасних швидкісних човнах. Багато техніки плануємо закупити в українських виробників», — пояснив Ковалів і додав, що рибному патрулю Київщини показати ще кращі результати роботи перешкодив саме брак сучасної техніки та палива в необхідній кількості.
А допоки патрулі ще не почали діяти по всій країні, до наведення ладу на вітчизняних водних просторах може долучитися широка громадськість. З 1 вересня розпочала роботу безкоштовна гаряча лінія Держрибагентства, куди всі небайдужі можуть повідомити про помічені порушення правил рибальства, браконьєрство, незаконний продаж риби чи інші зловживання, а також отримати роз’яснення Правил любительського та спортивного рибальства.
На номер 0-800-50-52-50 дзвінки з телефонів українських мобільних операторів та зі стаціонарних телефонів безкоштовні. В режимі консультування громадян та фіксації звернень щодо ймовірних порушень гаряча лінія працюватиме з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00 і до 16:45 у п’ятницю. У режимі фіксації звернень громадян — цілодобово 7 днів на тиждень.
Як пояснили у прес-службі Держрибагентства, програмне забезпечення, яке впроваджується, дасть змогу опрацьовувати отриману від громадян інформацію і передавати її до територіальних управлінь у регіони в режимі реального часу. Саме задля цього перші два тижні лінія функціонуватиме в тестовому режимі, аби якомога краще освоїти нову модель ефективного реагування на звернення.
Лариса ДАЦЮК