«НА УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИКІВ ЗАВЖДИ МОЖНА ПОКЛАСТИСЯ...»
Такі оцінки дають нашим офіцерам і солдатам під час міжнародних навчань їхні іноземні колеги.
Українське військо переживає не найкращі часи. На полігонах і танкових директрисах рідко можна почути постріли і гул танкових двигунів, рідко здіймаються у блакитне небо винищувачі та бомбардувальники. Популярне колись гасло «Поле — академія солдата» викликає лише гірку усмішку. Причина банальна — брак коштів.
6 ГРУДНЯ — ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
За всі роки існування Збройних Сил України вони ще жодного разу не були профінансовані у повному обсязі. Скажемо більше: асигнування на потреби оборони проводиться за залишковим принципом. Принаймні таке складається враження, коли знайомишся зі щорічними державними бюджетами України, в яких розписано витрати. Втім, ідеться не про це. А про те, як наша армія, незважаючи на труднощі й проблеми, часто створені штучно, живе, навчається, як люди в погонах шліфують свою бойову майстерність, роблять все можливе, щоб у час «х» бути готовими до захисту рідної землі.
«Держава повернеться до військових обличчям...»
Ці слова, сказані Дмитром Саламатіним одразу після призначення міністром оборони, викликали іронічні усмішки у багатьох військових, у тому числі генералів. Бо подібних заяв вони наслухалися вдосталь, особливо останнім часом. Та якихось кардинальних зрушень на краще не було. Проте незабаром стало зрозумілим, що крига скресла.
Підтвердженням цьому може слугувати хоча б те, що у 2012 році на розвиток озброєнь і військової техніки держава виділила коштів утричі більше, ніж у 2011-му. Зокрема, ведуться активні роботи щодо створення військово-транспортного літака Ан-70, кораблів класу «корвет», зенітно-ракетного комплексу «Сапсан», а також єдиної автоматизованої системи управління військами.
— У межах державного оборонного замовлення передбачається виконати 32 дослідно-конструкторські роботи,— говорить заступник міністра оборони України Володимир Можаровський. — Для цього держава асигнує 651 мільйон гривень.
Сума, зважаючи на те, що понад 90 відсотків техніки, озброєнь застаріли як морально, так і фізично, не така і астрономічна, як може здатися на перший погляд. Проте цих грошей цілком достатньо, щоб крига, як мовиться, скресла щодо початку робіт зі спорудження того ж корвету, розмови про який точаться не один рік.
Завдяки своєчасному фінансуванню виконано ескізний і технічний проекти, розпочато розроблення робочої конструкторської документації й створення комплектуючого обладнання. Будівництво «Володимира Великого» (так називатиметься корвет) здійснюватиметься на Чорноморському суднобудівному заводі.
До речі, раніше передбачалося, що найбільша частка обладнання, озброєння буде іноземного виробництва, через що його спорудження коштувало б державній скарбниці дорого. Зважаючи на це, вирішено, що корвет на 80 відсотків складатиметься з озброєнь та спеціального обладнання вітчизняного виробництва. Це дасть можливість заощадити чималі кошти, а також забезпечити роботою тисячі робітників підприємств оборонно-промислового комплексу.
Фахівці кажуть, що за своїми тактико-технічними характеристиками «Володимир Великий» не поступатиметься кращим іноземним аналогам і буде спроможний виконувати покладені на нього завдання не лише у внутрішніх водах України, а й на просторах Світового океану.
Технічний парк Сухопутних військ теж поступово оновлюється. Так, від початку поточного року на озброєння прийнято шість зразків техніки. Зокрема, вертоліт Мі-24 ПУ1, а також бронетранспортери БТР-4Е БТР-70Д, наземна рухома радіолокаційна станція П-18 «Малахіт», автоматична 30-міліметрова гармата, якою оснащуватимуть бойові машини, парашутна система «Барс» тощо.
Тривають заходи щодо прийняття на озброєння Повітряних Сил військово-транспортного літака Ан-70: передбачається, що найближчим часом наше військо матиме кілька таких надсучасних машин.
Зважаючи на те, що придбання, виробництво сучасних зразків озброєнь коштує чимало, в Міністерстві оборони основні зусилля спрямовують на відновлення техніки. Тож лише цього року частини отримали 12 літаків, а на заводах ОПК зараз проходять поглиблену модернізацію близько 50 одиниць авіаційної техніки. У військовому відомстві зазначають, що незабаром полки і з’єднання Повітряних Сил будуть цілковито укомплектовані вертольотами і літаками, екіпажі яких нестимуть бойове чергування з охорони повітряного простору країни на вищому рівні.
Модернізується не лише авіаційна, а й військово-морська техніка. Наприклад, на виконання доручення Президента України керівництвом оборонного відомства виділено 172 млн гривень для капітального ремонту бойових кораблів.
Передбачається, що в недалекому майбутньому буде виконано поглиблену модернізацію 14 бойових кораблів, 12 допоміжних суден і катерів забезпечення життєдіяльності Військово-Морських Сил. Нещодавно завершився ремонт трьох кораблів. Зокрема, судна розмагнічування «Балта», морського буксира «Корець», водолазного катера «Токмак».
Уведення до складу підводного човна «Запоріжжя» викликало неоднозначну реакцію в суспільстві, мовляв, навіщо він нам, оскільки наявність човна не відіграє суттєвої ролі щодо забезпечення боєготовності ВМС. Можливо, це і так. Натомість завдяки «Запоріжжю» моряки надводних кораблів матимуть змогу відпрацьовувати завдання щодо виявлення і пошуку підводних човнів умовного противника.
Звісно, успіхи щодо переозброєння та переоснащення армії новітньою технікою не такі, щоб говорити про кардинальні зміни у цьому плані. Проте хочеться вірити, що процеси, які розпочалися, триватимуть і в наступні роки: подібні заходи і в арміях інших, економічно сильніших, розтягуються на десятиліття.
Полігони починають оживати...
Від початку 90-х років військові полігони практично не використовували за призначенням, а війська все більше «займалися бойовою підготовкою» на стройових плацах і в навчальних класах. Із цієї причини, пам’ятаю, чимало молодих перспективних офіцерів написали рапорти з проханнями про звільнення з армії.
Відтоді багато води спливло. На календарі 2012 рік. Якщо його порівнювати з попередніми роками, то слід зазначити, що армія хоч і повільно, але все ж починає повертатися до того, чим і має займатися — до бойового навчання. Звісно, що не в тих масштабах, як цього хотілося б насамперед самим військовим, але зрушення на краще є. За словами заступника міністра оборони України Володимира Можаровського, інтенсивність бойової підготовки в Сухопутних військах порівняно з 2011 роком зросла на 25 відсотків. Такий красномовний факт: поточного року відбулося близько 700 бойових стрільб, 30 ротних тактичних навчань.
Сухі цифри, які мало що говорять пересічному українцеві. А ось військові люди розуміють, що наше військо починає відроджуватися. Бо, погодьтеся, тактичне навчання навіть в масштабах роти — це не навчання в класах на тренажерах.
Слід зазначити, що підвищився насамперед вишкіл аеромобільних військ — десантників, які є основою об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР) — найбоєздатніших військ України, на які покладають відповідальні завдання щодо відбиття можливої агресії.
Зважаючи на це, керівництво МО спрямувало чималі кошти на їхню професійну підготовку. Так, протягом цього року крилата піхота виконала майже 25 тис. стрибків із парашутом, що на 10 тис. більше порівняно з минулим. Найбільшу частку стрибків робили за складних умов, зокрема вночі. Чи не вперше в історії незалежної України десантувалася бойова техніка, що з-поміж десантників вважається «вищим пілотажем», який, між іншим, виконується лише в арміях кількох країн світу.
Льотчик, який не літає, — не льотчик. На жаль, останнім часом наші військові пілоти здебільшого лише марили небом. Це притому, що після того, як Україна позбулася ракет із ядерними боєголовками, Повітряні Сили є для нас стратегічними силами, здатними гарантувати безпеку держави. Причина банальна — брак пального. Цього року і тут сталися певні зрушення на краще: до кінця року середній наліт планується довести до 40–45 годин на один екіпаж.
Протягом року військові авіатори відпрацьовували різні вправи у складі пар, ланок, моделюючи в повітряному просторі бої з умовним противником. Загалом цього року авіаційними частинами виконано понад 600 льотних змін, а їхній загальний наліт становив близько 11 тис. годин.
Зауважу, що льотчики не просто «намотували кола» в небі, а виконували запуски ракет по реальних мішенях, здійснювали бомбометання. Вперше за останні десять років із вертольотів було зроблено практичні запуски керованих ракет «Штурм», здатних уражати цілі на великих відстанях.
— Не повіриш, але цього літа я відчув себе повноправним льотчиком, — зізнався в розмові зі мною майор Валентин Загорій. — За кілька місяців я провів у небі більше часу, ніж за останні три роки. Якщо ця тенденція зберігатиметься надалі, то українські льотчики своєю майстерністю не поступатимуться іноземним колегам.
Екіпажі ПС забезпечували проведення Євро-2012: за 30 хвилин до початку матчу, протягом усього футбольного поєдинку та впродовж 30 хвилин після його закінчення в повітрі були по два винищувачі СУ-27, два вертольоти Мі-24 і два вертольоти Мі-8 із групами спецпризначення. Під час футбольних баталій військові авіатори провели в небі майже 170 годин. Усе це робили для запобігання можливим терористичним атакам із повітря. Слава Богові, їм не довелося застосовувати свої знання і практичні навички на практиці.
Восени 2012 року відбулися командно-штабні навчання з органами управління навчання «Перспектива-2012», за основними віхами яких спостерігав міністр оборони Дмитро Саламатін, інші перші особи МО та Збройних Сил України. В них брали участь частини Повітряних Сил, Сухопутних військ і Військово-Морських Сил. До цих навчань було залучено тисячі військовиків, сотні одиниць бойової техніки.
— Дії, що відпрацьовували під час цих навчань, були максимально наближені до бойових, — говорить полковник Костянтин Вовкун.— Відверто кажучи, вони виявили певні недоліки в професійній підготовці як військовослужбовців строкової й контрактної служби, так і офіцерів. Однак на те вони і навчання, щоб виявляти ці недоліки, які потім, під час планової підготовки військ, усуваються. Загалом я переконався, що не все так погано в нашій армії, як може здатися на перший погляд. Головне, щоб держава поліпшила її фінансування, тоді подібні заходи проводитимуть частіше, що неабияк сприятиме професійному вишколу українського війська.
Навчання, про які йдеться, проходили не на одному конкретному полігоні, а на різних, що знаходяться в різних регіонах України. Це дещо ускладнювало виконання завдань. Цікаво, що під час виконання деяких з них відпрацьовувалися завдання щодо знищення терористичних груп, які проникли в Україну. При цьому до груп, які повинні були знищити терористів, входили і військовики, призвані із запасу — так звані партизани. Незважаючи на те, що відтоді, як вони зняли військові однострої, минуло чимало часу, «партизани» показали себе вправними бійцями.
— Нині ми побачили професійні дії військовослужбовців, — сказав після завершення однієї з фаз навчання генерал-полковник Володимир Замана — начальник Генерального штабу ЗС України — Головнокомандувач ЗС України. — У підрозділах пліч-о-пліч зі стройовиками та контрактниками з «бойовиками» незаконного збройного формування «воювали» понад 70 резервістів. І «воювали», як належить справжнім чоловікам.
Підвищенню боєздатності українських вояків сприяє і їхня участь в різних міжнародних військових навчаннях. Лише поточного року вони залучалися до чотирьох таких заходів на теренах України та до шести на території ФРН, Болгарії, Македонії та інших держав.
Останнім часом держава посилила соціальний захист своїх захисників. Приміром, зросло грошове забезпечення і тепер підполковник отримує в середньому 4 тисячі гривень. Так, зважаючи на фізичні й моральні навантаження, які випадають на нього і його колег, особливо тих, які проходять службу безпосередньо у військах. Але водночас збільшення грошового забезпечення трохи поліпшить їхнє соціальне становище. У Міністерстві оборони кажуть, що незабаром воно знову зросте.
...Українські військовики щиро вірять, що і на їхній вулиці зійде сонце і вони матимуть змогу сповна віддаватися справі, якій присвятили своє життя — бойовому навчанню, захисту рідної землі. Але й нині вони не ремствують на труднощі, не шукають легкого хліба.
Редакція нашої газети вітає усіх захисників Вітчизни з їхнім професійним святом — Днем Збройним Сил України і зичить їм нових успіхів у їхній нелегкій справі — справі захисту Батьківщини.
Сергій ЗЯТЬЄВ, підполковник запасу
також у паперовій версії читайте:
назад »»»