КІБЕРКУЛЬТУРА ПРОТИ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ
Днями міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов задекларував намір боротися з такими сайтами, як «ВКонтакте», де розміщено шокуючі відеоматеріали зі сценами вбивств, порнографії, разом із дитячою. Для цього необхідні жорсткі правові рішення, наголосив він. Незабаром це відомство ініціюватиме ухвалення нормативних актів, які дозволять обмежити доступ до таких сайтів.

Наслідки клацання мишкою
Інтернет — найбагатша у світі бібліотека, а також гігантський ресурс розваг, ігор, спілкування. Водночас у ньому міститься пропаганда насильства, реклама наркотиків, сторінки, які спонукають до самогубства, згадувані порнографічні матеріали. Всесвітня павутина безмежна і анонімна, тому є ідеальним середовищем для злочинців. Віртуальний простір наповнений реальними небезпеками. Найбільшу загрозу він таїть для найуразливішої аудиторії користувачів — дітей. Вони не усвідомлюють, що кілька клацань комп'ютерною мишкою можуть призвести до наслідків, які важко буде подолати.
Проблема порушення прав дитини, насильства над дітьми з використанням сучасних технологій Інтернету — нова для нашої країни. Безперечно, кроки держави у її подоланні важливі, але головна роль належить батькам. Вони повинні навчити малечу кіберкультури й правил безпеки. А з цим є труднощі, адже дорослі вважають: раз дитина сидить за комп'ютером тихо, не бешкетує, значить, усе добре.
Показовими є результати опитування, проведеного Інститутом соціології НАН України. Понад 70% батьків не цікавляться, які сторінки відвідують їхні чада. Якщо батьки й бачать небезпеку, яку приховує Всесвітня мережа, то це, на їхню думку, шкода для зору, а також можливість потрапити в залежність. Вчителі бачать негатив Інтернету в тому, що він відволікає від занять.
Згідно з іншим опитуванням, 28% дітей згодні відправити свої фото друзям, яких вони знайшли у Всесвітній павутині, а 17% готові розмістити там свої персональні дані. Троє з чотирьох малих користувачів без вагання поділяться інформацією про себе і свою родину в обмін на презенти чи бонуси.
Щоб наочно продемонструвати онлайнову небезпеку, британський правозахисник створив сторінку в одній з популярних соціальних мереж зі скупою інформацією про себе. Потім протягом двох днів надсилав запити іншим користувачам, пропонуючи познайомитися. Улов виявився щедрий — понад двісті неповнолітніх друзів, які докладно розповіли про себе, вказали навіть домашню адресу і телефон.
Дослідження, проведене фахівцями антивірусної фірми BitDefender, підтвердило: користувачі соціальних мереж нерозбірливі під час знайомств у Всесвітній павутині й не завжди контролюють, якою важливою інформацією діляться з незнайомими людьми, йдеться у повідомленні, розміщеному на сайті МВС. До слова, з двох тисяч тих, хто погодився взяти участь в опитуванні, 86% виявилися працівниками інтернет-індустрії (з них 31% — у сфері інтернет-безпеки). Через дві години листування більш як половина учасників експерименту розкрила конфіденційну інформацію про своїх роботодавців (майбутні бізнес-стратегії, неанонсовані технології). Якщо такого припускаються дорослі, що вже говорити про дітей!
У Всесвітній мережі можна наразитися на психологічне і фізичне насильство, не кажучи про фінансові втрати.

Порнореклама на дитячих сайтах
Понад 60% дітей та підлітків щодня спілкуються в чатах, упевнені, що з ровесниками. Проте це не завжди відповідає дійсності. Часто кіберзлочинці видають себе за дітей і домагаються їхньої симпатії, вислуховуючи маленьких користувачів, співчувають їхнім проблемам, намагаються встановити тісні контакти, зазначає керівник правозахисної організації «Дія» Олег Сокирко. Якщо дитина не повідомляє свій номер телефону, то онлайн-хижак надає свій. Часто це безплатний номер, на який можна телефонувати так, що про це не дізнаються батьки. Відомі випадки, коли сексуальні зловмисники навіть відправляли дітям квитки на літак, аби усунути перешкоду для зустрічі віч-на-віч. Не дивина й порнореклама на деяких сайтах із дитячими онлайн-іграми. Часто злочинці вивідують, коли вдома у їхніх інтернет-друзів нікого не буде (скажімо, сім'я поїде у відпустку), щоб пограбувати квартиру.
У США кожна п'ята дитина зазнає сексуального домагання в онлайн-чатах. Тож американські поліцейські реєструються там і від імені дітей спілкуються зі злочинцями, призначають їм зустріч і затримують. У нас така схема боротьби неможлива, хоча інколи такі акції проводять. Як розповів заступник начальника управління боротьби з кіберзлочинністю відповідного департаменту МВС Руслан Пахомов, його працівники заходять у соціальні мережі під іменами 12–14-річних підлітків і хвилин через 20 отримують десятків зо два пропозицій сексуального змісту. Таких осіб беруть на замітку, але затримувати їх не дозволяє наш Кримінальний кодекс.
Тож місія батьків — навчити дитину безпечних правил поведінки в Інтернеті — надважлива, наголошує Олег Сокирко. Фахівці радять розміщувати комп'ютери, підключені до Всесвітньої павутини, поза межами дитячої кімнати. Щоб уникнути відвідування сайтів деструктивної спрямованості, варто користуватися фільтруючими програмами. Батьки повинні цікавитися друзями, з якими малеча спілкується в Інтернеті, їхніми захопленнями, тим, як вони проводять вільний час.
Дитина має засвоїти правило: ніколи не погоджуватися на зустріч у реальному житті з онлайновим другом без відома старших. Обов'язок дорослих — контролювати, яку музику, фільми, ігри завантажує їхнє чадо. Важливо пояснити дітям: не можна надавати особисту інформацію про себе та інших членів родини електронною поштою та у різних реєстраційних формах.
Окремої уваги потребує розміщення в Інтернеті власних фотографій, адже вони можуть бути розповсюджені без відома дитини, змінені й використані в будь-яких контекстах, у тому числі з порнографічними. Видалити за необхідності всі копії фото важко, майже неможливо, тож слід подумати, чи варто розміщувати свій знімок та ще й особисту інформацію разом із ним. Розмовляючи як із рівним, слід пояснювати дитині, який потенційний ризик існує під час участі в будь-яких онлайн-іграх чи інших розвагах. Дитина має також засвоїти, що в Інтернеті діють такі самі норми поведінки і закони, що і в реальному житті. У віртуальному просторі кожен має право на поважне ставлення до себе, там не можна розповсюджувати образи, плітки, наклепи.
Мінімізувати ризик інтернет-шопінгу можна, створивши для себе і дітей сімейну адресу електронної пошти, яку всі члени родини використовуватимуть під час покупки в онлайні. Має стати за правило: будь-яку купівлю через Інтернет чи мобільний телефон необхідно погоджувати з дорослими. При цьому малеча мусить розуміти, що дорослі не позбавляють її вільного доступу до комп'ютера, а оберігають від негативного впливу Всесвітньої мережі.
Повертаючись до російського сайту «ВКонтакте», варто згадати характеристику, яку йому дав Руслан Пахомов. За його словами, цей сайт виріс із безневинної мережі, яка поступово перетворюється на сумновідомий Infostore — файлообмінник, сервери котрого працівники МВС України заарештували в грудні 2008 року. Закрити «ВКонтакте» неможливо, адже це порушуватиме права користувачів. Питання боротьби з розповсюдженням зловмисних матеріалів потрібно врегулювати законодавчо. Має бути ухвалено закон про Інтернет, де будуть сформульовані права та обов'язки учасників цього ринку і його користувачів. У законі має бути передбачено відповідальність за його порушення аж до позбавлення волі.

Ніна КЛИМКОВСЬКА

також у паперовій версії читайте:

---