КОМАНДУВАТИМЕ «КОМАНДОС»
Заміна на посаді командуючого військами США в Афганістані генерала Девіда Маккернана засвідчує, що Барак Обама налаштований на інтенсифікацію військових дій і завершення державного становлення нового Афганістану.
Оголошуючи відставку Маккернана, міністр оборони Роберт Гейтс сказав, що Америка потребує в Афганістані «свіжих очей», «свіжого мислення», а «нові підходи лежать в нашому інтересі».
Маккернана відправили у відставку після неповного року перебування на посаді — це перший випадок звільнення головнокомандуючого під час війни після 1951 року, коли Білий дім звільнив командуючого військами у Кореї генерала Дугласа Макартура. Речник президента Барака Обами подякував Маккернану за добру службу і сказав, що президент був «під враженням» від зусиль генерала задля збільшення американських військ у Афганістані.
Проте журнал «Уолл Стріт Джорнел» стверджує, що Гейтс і Обама втратили довіру до Маккернана. «Потребуємо там когось з іншим стилем мислення»,— говорять «не для преси» співробітники Гейтса.
Новий план війни в Афганістані полягає не тільки у відправленні на війну чергових солдатів: цього року понад 20 тисяч. Цей план повинен бути значною мірою копією зміни стратегії в Іраку у 2007 році. Вона полягала у виході американських солдатів із баз на місцевість, посиленій охороні цивільного населення і переконання його, що американці на його боці й задля його інтересів полюють на «Аль-Каїду» та інші найбільш радикальні групи повстанців.
Водночас стратегія 2007 року в Іраку, яка у 2009-му повинна реалізовуватись в Афганістані, має спиратись на перетягування на свій бік заколотників, які погоджуються співпрацювати зі США, а також швидкій підготовці боєздатної урядової армії Афганістану. Як стверджують співпрацівники Гейтса, Маккернан недостатньо енергійно реалізовував ці зміни і мав ментальність командира танкових військ, ким він і був. Тут знову спостерігаємо повторення іракського сценарію. Там також протягом перших років окупації військами США командували командири танкових військ, навчені до ведення великих операцій із застосуванням важкого озброєння.
Ця група генералів знищила армію Саддама Хусейна у 2003 році (Маккернан командував тоді всіма наземними силами), але в умовах партизанської війни вони ставали все більш безпорадними.
Лише коли у 2007-му їх замінив генерал Девід Петраеус, командир десантних сил і автор книжок про тактику боротьби з партизанами, відбулася зміна стратегії. Петраеус розумів, що ключовим є контакт військових із противником, аби зламати його опір, і з населенням, щоб здобути його прихильність. Без цього війну з партизанами виграти неможливо.
За усуненням Маккернана стоїть та сама група у генеральному штабі, яка підтримала призначення Петраеуса в Ірак у 2007 році. Сам Петраеус торік отримав підвищення і з командуючого силами США в Іраку і став командиром усіх сил США на Близькому і Центральному Сході. Нині Петраеус контролює обидві війни — в Іраку та Афганістані.
Новим командуючим сил США в Афганістані Гейтс посилає генерала «зелених беретів» Стенлі Макхрістала, в останні два роки командира спеціальних операцій проти «Аль-Каїди» в Іраку.
Підлеглими Макхрістала були солдати, які знайшли і спіймали Саддама Хусейна, а ще через кілька років знайшли і вбили ватажка «Аль-Каїди» в Іраку Абу Мусаба аль Заркаві. Заступником Макхрістала повинен стати ще один близький співпрацівник Петраеуса — генерал Девід Родрігес.
Маккернану, як стверджують джерела у Вашингтоні, не зашкодили останні трагічні нальоти на афганські села, в яких загинули цивільні громадяни. Пентагон стверджує, що хоча потрібно зменшувати кількість таких трагічних випадків, цілковито уникнути їх не вдасться, поки таліби ховатимуться у селах. Маккернан на свій захист мав переконливі факти — у першому кварталі нинішнього року кількість цивільних жертв конфлікту зменшилась на 40% порівняно з 2008 роком.
Тим, що його остаточно потягнуло на дно, була «надмірна обережність». Маккернан недостатньо змушував командирів, щоб вони встановлювали контакти з цивільними афганцями і не досить переконував місцевих лідерів племен до переходу на бік США. «У нас немає часу на повільні експерименти. Маємо щонайбільше два роки на поліпшення ситуації в Афганістані. Потім втратимо підтримку у світі й у Вашингтоні»,— переконаний один із високих чиновників Пентагону.
А найбільше схилив Барака Обаму до підтримки стратегії Петраеуса, підтриманої міністром оборони Робертом Гейтсом, її швидкий ефект в Іраку. Коли у 2007-му за порадою Петраеуса Буш послав до Іраку додаткові 30 тисяч нових солдатів і генерал реалізовував там свою нову стратегію, критика демократів не залишила сухого місця на ньому. Через рік, коли кількість цивільних і військових втрат зменшилась на 80%, Петраеуса хвалили навіть найбільші скептики, у тому числі Обама, тоді кандидат у президенти. Обама і Гейтс розраховують, що Петраеус і його люди повторять іракський успіх в Афганістані, але на думку багатьох аналітиків ситуація в Афганістані складніша, ніж в Іраку.
Так чи інакше, коли місяць тому Гейтс повідомив Обамі про бажання змінити командуючого в Афганістані, той відразу погодився. Гейтс полетів до Кабула, де під час вечері віч-на-віч повідомив генералові про рішення усунути його від командування. Коли наступного дня журналісти запитали, чи це є завершенням кар’єри Маккернана у війську, міністр Роберт Гейтс відповів: «Можливо...».
Верховна Рада ухвалила закон про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України шляхом упровадження пластикових паспортних карток.
Біометричні дані вносять до документів винятково у випадках, установлених законом, і обсяг цих даних, а також технічні вимоги до форми носія біометричної інформації встановлюють Кабінетом Міністрів України відповідно до документів Міжнародної організації цивільної авіації, якщо інше не передбачено законом.
Закон установлює, що документами, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є паспортна картка, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України.
Крім того, закон визначає перелік документів, які посвідчують спеціальний статус особи, а саме: соціальне посвідчення, посвідчення застрахованої особи, пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчення на постійне проживання, посвідчення на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця для виїзду за кордон, дозвіл на працевлаштування.
Згідно із законом паспортна картка є документом, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України на території України, і кожний громадянин, незалежно від віку, зобов’язаний її отримати.
Таку картку оформляють, починаючи від народження і незалежно від віку на кожні десять років. Її виготовляють у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.
Оформляє і видає паспортні картки уповноважений орган або його територіальні підрозділи.
До паспортної картки вносять: назву держави і її код, назву документа, його тип, код держави, номер документа, ім’я, громадянство, дату народження, порядковий номер запису в системі, стать, місце народження, дату видачі документа, орган, який видав документ, дату закінчення терміну дії документа, оцифроване зображення особи і оцифрований підпис особи.
«Демократична Україна» виходить з червня 1918 р.
Газету нагороджено орденом Червоного Прапора (1945 р.),
орденом Леніна (1968 р.)
Реєстраційне свідоцтво КВ № 11766–637ПР від 21.09.06
Передплатний індекс 30663
Телефони редакції: відділ політики: 454-85-48; відділ науки і освіти: 456-90-82;
відділ захисту прав людини: 454-85-53; відділ соціальної політики: 454-85-05;
відділ культури: 454-84-66; відділ охорони здоров'я: 454-84-72.
Адреса редакцІЇ: 03047, Київ, пр. Перемоги, 50. Teл. 454-8830. Fax: 456-9121.
E-mail: dua@dua.com.ua
Засновники: Редакція газети «Демократична Україна» ТОВ «Інформаційно-консультаційна
фірма «Праця»
Видавець: Редакція газети «Демократична Україна»
Газета виходить раз на тиждень у п’ятницю
Головний редактор Віталій Адаменко
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Віталій АДАМЕНКО, Ярослав ГАЛАТА, Михайло ГЕРАСИМЕНКО, Олександр ЗАЄЦЬ, Володимир ОЛІЙНИК, Лариса ОСТАПЕНКО, Олександр ПОБІГАЙ, Вітольд ПРОЩАКОВ, Валентина СКОРОПАДСЬКА, Галина ТИХОМИРОВА, Євген ЯМПОЛЬСЬКИЙ. Web адміністратори: Інна Горнікова та Платонов Олександр
Розробка сайту: Begemot
При підготовці номера використані матеріали інформагентств Укрінформ, УНІАН, «Інтерфакс», «Українські Новини» та Інтернет-видань
За достовірність фактів, викладених у публікаціях, відповідальність несуть автори публікацій. Точка зору авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оригінали, надіслані до редакції, авторам не повертаються.