ПОДОРОЖ «КАРПАТСЬКИМ ТРАМВАЄМ»
Минає 110 років від дня започаткування прокладення Вигодської вузькоколійної залізниці. Унікальність її у тому, що вона досі вважається одним із екологічно чистих видів транспорту. Вузькоколійка використовується нині для потреб виробництва і відпочинкового маршруту в горах — «Карпатським трамваєм».

Вузькоколійна залізниця за часів Австро-Угорщини об’єднувала чотири області — Львівську, Закарпатську, Чернівецьку і теперішню Івано-Франківську. 260 кілометрів долали трамваї, транспортуючи до Європи деревину. Перші гірські залізниці комплектували паровозами та іншою залізничною технікою, яку доставляли із Західної Європи.
За повір’ям барон Альберт Гредель 1886 року купив у родини Кінських багаті сколівські ліси. З братом він організував фірму «Брати барони Гредлі», що швидко збудувала різногалузевий промисловий комплекс, до якого входили лісові промисли, каменоломня, механічні майстерні, гідроелектростанція. З виробництвом розвивалася й комунально-соціальна сфера. Для обслуговування господарського маховика потрібна була розгалужена транспортна мережа. Брати Гредлі збудували в Сколівських Бескидах кілька вузькоколійок.
Поблизу з Гредлями свою міні-залізничну імперію розбудовував інший лісовласник, австрійський барон Поппер. Вузькоколійки прокладали від станцій державних залізниць як перевалочні розв’язки для перевезення деревини, каміння, торфу та інших дарів природи. У 1914-му на час воєнних дій будівництво колії припинилося, щоб відновитися після війни.
У 1930-х роках на карпатських вузькоколійках запровадили пасажирський рух. Лінія Демня— Коростів однією з перших малих залізниць Європи отримала ліцензію на туристичні маршрути.
Після Другої світової війни вузькоколійку визнали нерентабельною і дали вказівку демонтувати частину залізниці. Процес руйнації тривав до кінця 1990-х. Останнього нищівного удару вузькій залізниці в Карпатах завдали повені 1998 і 2000 років. Стихія знищила більше половини діючих ліній. Справу природи довершили люди: десятки кілометрів рейок розібрали і здали в брухт. Удалося реанімувати лише Мізунську гілку — наразі вона єдина відновлена повністю.
Перші роки незалежності — часи занедбання технічного стану вузькоколійки, яка тоді мала довжину 135 км. Керівництво Вигодського лісокомбінату вирішило поетапно припинити використання вузькоколійки для виробництва.
Із 2000 року власником вузькоколійної залізниці стало ТзОВ «Уніплит». Бескидська гілка фактично була зруйнована, залишився тільки відтинок від «Бескидського Мельдунка» до урочищ «Чорний горб» і «Свіча». А 60 км мізунської гілки, яка свого часу сягала урочища «Сенечів», пощастило зберегти.
Підприємство «Уніплит» організувало програму «Карпатський трамвай». 2004-го маршрутом пройшов перший туристичний міні-потяг. Подорожувала група туристів із Німеччини, Польщі, Австрії та Великої Британії. Гості мали власного гіда — ним був австрійський науковець, автор монографії «Вузькоколійні залізниці Східної Галичини» Вольфрам Венделін.
Міжнародні інспектори з Фонду збереження залізничної спадщини нової Європи NERTH і Європейської федерації музейних та туристичних залізниць FEDECRAIL, які допомагали українцям відроджувати цей бізнес, підказали, як оптимізувати структуру обслуговуючого персоналу. Нині вона сформована за європейськими нормами. Керівник унікального проекту, директор туристичного відділу ТзОВ «Уніплит» Любомир Яцків розповідає: «Карпатський трамвай» — не сезонна мандрівка. Карпати в усі пори року приваблюють неповторністю. Та не лише мальовничі краєвиди зустрінуть туриста, який у вагончику вузькоколійки завітає у казку природи. Маршрут «Карпатського трамваю» починається в центрі селища Вигоди, яке розташоване за 10 км від райцентру Долини. Вигода має чимало цікавих принад — історичних, культурних, духовних — із гори в селі Пацикові, увінчаній церквою Успіння Пресвятої Богородиці кінця ХVI ст., милує око неповторним архітектурним виглядом. Далі екзотичний потяг, гамірно похитуючи боками-вагончиками, прямує місцями відпочинку, споглядання та єднання з природою. Зупинки — в місцях унікальних карпатських екзот. Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення — заповідне болото «Ширковець» із заростями карликової сосни; джерела відомої «Нафтусі» й кришталевого «Дзюркача»; водоспадні мережива дзвінкої Мізунки; краєвиди з гори Магури на висоті 1354 м; історія захисного монастиря 1360 року на горі Церковищі; місця боїв під час Першої і Другої світових воєн тощо.
Мандрівку «Карпатським трамваєм» із родиною, друзями можна поєднати з перебуванням і відпочинком. До послуг туристів — готельно-відпочинкові комплекси «Софія», «Князь Олег» і готель «Нафтовик» у Долині, готельні комплекси «Високий перевал», «Ялинка» й «Зелена садиба Анни Шулик» у селі Вишкові, тризірковий «Ведмідь» у селі Мислівці; бази відпочинку «Долина» у Новоселиці та «Джерело» у Мазуні.
Повний маршрут із зупинками «Карпатський трамвай» зазвичай проходить за вісім годин. У Солотвино туристам показують місця перших соляних родовищ. На зупинці Миндунок розповідають про особливості давніх лісорозробок, влаштовують огляд старих виробничих приміщень, лісничівки. На кінцевій розкладають обід, виходять на гору Магура. Повертаючись, ще раз спиняються в Миндунку і йдуть до орнітологічного заказника в урочищі Дзюркач. А з Нового Мізуня піднімаються на полонину біля гори Лиса (1134 м).
Подорож «Карпатським трамваєм» передбачає й інші варіанти маршруту. Мандрівка залізницею може бути поєднана з кількаденними пішими переходами до вершин Менчул (1450 м), Яйко-Ілемське (1679 м), шляхами визвольних змагань до Вишківського перевалу (930 м). Туристи можуть замовити загальну екскурсійну програму Долинським районом — автобусні подорожі у заповідник Скелі Довбуша, до озера Синевир, у Гошівський монастир на Ясній Горі, в музей «Бойківщина» в Долині».

Сергій ЛИЗАНЧУК, Івано-Франківська область

також у паперовій версії читайте:

---